Єгипет (араб. مصر‎ Міср/Miṣr), офіційна назва Ара́бська Респу́бліка Єги́пет(араб. جمهورية مصر العربية‎ Джумхурийят Міср аль-Арабійя} - держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії (близько 6% території). Єгипту належать також кілька невеликих островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна омивається Середземним морем, на сході - Червоним морем. На заході межує з Лівією, на півдні - з Суданом, на північному сході - з Ізраїлем.

Територія Єгипту - колиска прадавньої цивілізації. Єгипет виник в районі річки Ніл. Спочатку їх було два - Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. Та у 3000 р. до н. е. цар Верхнього Єгипту Міна об'єднав Єгипет і утворив державу із столицею Мемфіс.

У 332 до н. е. в Єгипет вступила армія Александра Македонського - Єгипет став частиною його держави. Після розділу його імперії між діадохами Єгипет дістався полководцю Птолемею Лагу - засновнику греко-македонської династії Птолемеїв Лагідів (в 305-30 рр. до н. е.). Столицею стало місто Александрія.

При Птолемеях Єгипет став головним постачальником хліба в елліністичному світі. У цей період флот Єгипту панував в Середземному морі. При правлінні цариці Клеопатри, останньої з династії Птолемеїв, Єгипет виявився втягнутим у політичну боротьбу з Римом. Після поразки флоту Єгипту при мисі Акцій в 31 до н. е. і самогубства Клеопатри був перетворений в римську провінцію (30 до н. е.).

Після розподілу Римскої імперії в 395 р. н. е. Єгипет став провінцією Східної Римської імперії (Візантії). Нащадками давніх єгиптян - коптами - була прийнята християнська релігія монофісітського штибу.

У 639-642 роках Єгипет був завойований арабами. У 1517 році султан Селім завоював Єгипет і приєднав його до Османської імперії. У 1798-1800 роках Єгипет опинився під французькою окупацією (єгипетська кампанія Наполеона Бонапарта). Намісник султана Мухаммад Алі переміг військо Наполеона і правив самостійно як віце-король.

У 1859-1869 роках француз Фердинанд де Лессепс збудував за підтримки європейського капіталу Суецький канал. Боротьбу за вплив у Єгипті виграла Великобританія, яка скупила більшість акцій товариства Суецького каналу. Це дозволило британцям встановити повний контроль над єгипетським урядом (з 1880 року - фактичний, а з 1914 року - офіційний, як над протекторатом).

Незалежність від Британської імперії отримана в 1936. Президент генерал Негіб оголосив Єгипет республікою в 1953; у 1956 президент Нассер заявив про націоналізацію Суецького каналу, що викликало шестиденну війну з Ізраїлем, окупацію Синая і сектора Газа. Переговори в Кемп Девіді з Ізраїлем призвели до виключення Єгипту з Ліги арабських держав. Президент Садат був убитий, його місце зайняв Хосні Мубарек у 1981. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об'єднаної Арабської Республіки (федерації з Сирією). Після виходу Сирії з федерації упродовж 10 років зберігав колишню назву. У 1987 Єгипет був знову прийнятий у Лігу арабських держав, і поступово були відновлені дипломатичні відносини з арабськими країнами. У 1991 Єгипет брав участь у війні в Перській затоці на стороні США, відіграє головну роль у процесі мирного врегулювання на Середньому Сході.