Чічен-Іца

Чичен-Іца або Чичен-Ітца ( від юкатецького словосполучення: chich'en itza' - «біля виходу джерела Іца») - стародавнє місто на півночі Юкатану.

Засноване у VIII столітті представниками майянського племені іца у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX століття, за часів царяКакупакаля, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») - зокрема були зведені палац і славнозвіснаобсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

У Х столітті іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками - войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрецьКетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».