Колізей

Колізей (лат. Colosseum) чи раніша назва Амфітеатр Флавіїв (лат.Amphitheatrum Flavium) - найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності.

Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав близько 50000 глядачів.

Нашестя варварів привело амфітеатр Флавіїв у запустіння і поклало початок його руйнуванню. З XI століття і до 1132 року він служив фортецею для знатних римських родів, що оспорювали один у одного вплив і владу над співгромадянами, особливо для родин Франджіпані іАннібальді. Останні, проте, були змушені поступитися Колізеєм імператорові Генріху VII, який подарував його римському сенату і народу. Ще в 1332 році місцева аристократія влаштовувала тут бої биків, проте відтоді почалося систематичне руйнування Колізею. На нього почали дивитися як на джерело будівельного матеріалу, використовували не тільки каміння, що відвалювалося, але й навмисне виламане. Так, у XV і XVI сторіччях папа Римський Павло II брав з нього матеріал для спорудження так званого венеціанського палацу, кардинал П'япіо - палацу канцелярії (Cancelleria), Павло III - палаццо Фарнезе. Проте значна частина амфітеатру уціліла, хоча будівля в цілому залишилася спотвореною. Сикст V мав намір скористатися нею для обладнання суконної фабрики, а Климент IX насправді перетворив Колізей на завод для добування селітри