Будапешт (угор. Budapest) - місто наДунаї, столиця Угорщини.
1873 року міста Пешт (угор. Pest - грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай,Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва - на західному боці річки) було об'єднано в одне місто під назвою Будапешт.
У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремесним центром. Після приходу римлян в 89 році н. е. територія була включена в римську провінціюПаннонія. В 106 Ак-Інк перейменували вАквінкум і зробили адміністративним центром. В місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.
До 450 року римляни були витиснутіостготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.
Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить збулгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796-814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена і авари.
Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був переіменований у Буду (пізніше в Обуду - Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.
В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю - Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.
У результаті монгольскої навали в 1241Буда й Пешт були розорені. Після цього в1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок - Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.
В 1473 році в місті була надрукувана перша угорська книга.
В 1541 році Буда й Пешт були окупованітурками. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція турецького паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойского з під влади османської імперіїі приєднано до володінь Габсбургів.
У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торгівельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешта зросло в 20 разів і становило 600 тис. чоловік, тоді як населення Буди і Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 1848-1849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-ліття отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік.
У 1918 країна була проголошенареспублікою, в 1919 - Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Хорті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, таких якУйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн чоловік, а населення передмість - близько 400 тис. Після усунення Хорті від влади, в березні 1944 Будапешт бувокупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 000 чоловік загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Холокоста. У післявоєнний час, 1 січня 1950 площа міста була істотно розширена. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 1950-1960 рр. Під час повстання в жовтні 1956до Угорщини були введені радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.