Респу́бліка Мальта (мальт. Repubblika ta' Malta, англ. Republic of Malta), країна на острові в Середземному морі до півдня відСицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 316 км²; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гоцо 67 км² і Коміно 2,5 км²; політична система - ліберальна демократія; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.
Назву острову надали фінікійці, чия колонія мала ім'я Малет (нині - Мдіна). Пізніше острів опинився під владою Карфагена, а потім - Рима. З 4 по 9 століття нашої ери - у складі Візантійської імперії.
У 870 році острів був завойований арабами. Сучасна мальтійська мова - арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови римської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.
1090 року острів захопили сицилійські нормандці. 1194-го він стає, разом з Сицилією, частиною німецької імперії. 1282 року Мальта та Сицилія - під владою королівства Арагону (зараз автономна область Іспанії). Першу мальтійську шляхетність засновано 1350 року. Мусульмани розграбували острів 1429 року, з чого почався довгий період занепаду економіки і культури.
Імператором Священної Римської імперії Карлом V та Іспанським імператором Чарльзом V мальтійські острови передаються лицарям Ордену Св. Іоанна Ієрусалимського у 1530 році. Інквізіція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.
У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками, було побудовано місто Валлетта у 1566 році.
Мальта була захоплена Наполеоном у 1798 році у своїй мандрівці до Єгипту, інквізицію було скасовано, влада лицарів закінчилася.
Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Великобританія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британським протекторатом.
1814 року Мальта офіційно стає частиною Великобританії, за умовами Паризького миру. Мальта служила британській імперії, як стратегічно розташована військово-морська база. В часи першої світової війни Мальта мала британські гарнізони на своїй території, і мала один з найбільших шпиталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічне положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У 1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
З 1934 року Мальта має дві офіційні мови - мальтійська та англійська.
Мальта отримала незалежність (автономію), в рамках Співдружності націй, у 1964 році, маючи губернатора як голову уряду. До грудня 1974 р. номінальним главою держави на Мальті була королева Великої Британії Єлизавета ІІ.
У грудні 1974 р. Мальту проголошено республікою зі своїм президентом, країна оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Від січня 1971 р. Мальта бере участь у євроінтеграційних процесах, входить до складу ЄС. Сьогодні, Мальта має парламентську демократію.
1998 року уряд Мальти підписав угоду з Суверенним Мальтійським орденом, залишаючи у його розпорядженні на 99 років Фортецю Сант-Анджело. Ця фортеця має «позатериторіальний» статус і є місцем в якому відбуваються численні зустрічі кавалерів Ордену.
8 травня 2003 року, Мальта, більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄвроСоюзу, 53,6% проголосовало за; 46,4% - проти. До ЄвроСоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.