Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході.Конституційна монархія. Основні політичні партії: Вітчизняний союз, Прогресивна бюргерська, Християнська соціальна. Грошова одиниця - швейцарський франк.
Площа 160 км²; столиця - Вадуц; рельєф:Альпи, частина долини Рейну на заході.
Очолює державу князь Ганс Адам ІІ з 1989, глава уряду - Отмар Гаслер з 5 квітня 2001; політична система - конституційна монархія; голова держави - князь, що скликає й розпускаєландтаг (парламент) і затверджує закони.
Експорт: продукти харчування, поштові марки, мікрочіпи, стоматологічні інструменти.
Населення 36 476 осіб (31.12.2011) - за походженням головним чином австрійці і німці-швейцарці (33% іноземці); мова німецька (державна), кілька діалектів.
Більшість населення - католики.
Разом з Узбекистаном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави.У межах герцогства Швабія на території нинішнього Ліхтенштейну знаходилися феодальні володіння Шелленберг і Вадуц, що увійшли потім до складу Священної Римської імперії. 1507 імператорМаксиміліан надав Вадуцу особливі права і привілеї, включаючи суверенітет і збір податків. Ці права були передані австрійському сімейству Ліхтенштейнів.1699 Шелленберг, а 1712 Вадуц були продані князеві Ліхтенштейну. 1719 обидві території було об'єднано в одне князівство. З цією датою пов'язують утворення держави Ліхтенштейн. Князівство стало частиною Священної Римської імперії. 1806 року воно ввійшло до складу Рейнського союзу, сформованого Наполеоном Бонапартом. Останній за деякий час оголосив князівство незалежною державою. Було створено армію, що складалася з 80 вояків. Щоправда, цього ж року Баварія оголосила війну Ліхтенштейну й спрямувала сюди армію. Проте баварці не зуміли захопити князівство, тому що просто не змогли його знайти у горах. З1815 по 1866 Ліхтенштейн входив до складу Німецького союзу, причому 1860Ліхтенштейни стали спадковими членами верхньої палати австрійського парламенту, а 1866, за Йоганна II Ліхтенштейна (1840-1929), князівство здобуло незалежність. У австро-прусській війні 1866 року Ліхтенштейн виступав як союзник Австрії, з 1876 по 1918 мав тісні зв'язки з Австро-Угорщиною.
Після Першої світової війни Ліхтенштейн розірвав договір з Австрією і переорієнтувався на Швейцарію: 1921року укладено угоду про торгівлю і поштову службу, 1924 року укладено митний союз. Відтоді валютою Ліхтенштейну є швейцарський франк, власних грошових знаків Ліхтенштейн не має. З 1919 року Швейцарія представляє дипломатичні і консульські інтереси Ліхтенштейну за кордоном.
Під час Другої світової війни князівство дотримувало нейтралітет. 1990 року Ліхтенштейн вступив до ООН, 1991 року - до Європейської асоціації вільної торгівлі.
1993 р. Марко Фрік замінив Ганса Брунгарта на посаді прем'єр-міністра, яку той обіймав 15 років. 2001 року прем'єр-міністром став Отмар Гаслер, голова Партії Прогресивних Громадян.