Греція (грец. Ελλάδα - Еллада), офіційна назва Грецька Республіка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) - європейськадержава на півдні Балканського півострова та численнихостровах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході - з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем,західні - Іонічним, східні - Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернечареспубліка Афон, розташована на півострові ХалкідікиАйон-Орос.

Сучасна Греція - спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук,мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності.Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мовіндоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абеткивиникли латиниця та кирилиця.

Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночаснорекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу.

Греція вважається колискою західної цивілізації. Близько 3 тисяч років до н. е. на острові Крит виникла високорозвинена мінойська цивілізація, культура якої згодом поширилась і на материк. За нею слідувала крито-мікенська, або егейська культура. Пізніше виникали власне грецькі поліси, а також античні міста Північного Причорномор'я, Великої Греції, Малої Азії. Культура надзвичайного рівня розвитку ширилась усім середземноморським регіоном, що знайшло відображення в архітектурі, театрі, науці та філософії. Поліси Афіни та Спартавідіграли провідну роль у перемозі над Персією, втім самі пізніше були затьмарені Фівами, а згодомМакедонським царством. Останнє під проводом Філліппа II Македонського та його сина Александра Великогодосягло надзвичайної могутності, яка була провісницею початку епохи еллінізму. Вона тривала до 146 року нашої ери, коли Еллада опинилась в залежності від Римської імперії.

Подальший взаємовплив еллінської та римської культур формалізувався у культурі Візантійської імперії, створеної 330 року навколо Константинополя. Він залишався основним культурним центром впродовж тисячі років, до свого падіння під натиском Османської імперії 30 жовтня 1453 р. На початку османської доби представники грецької інтелігенції мігрували у країни Західної Європи, де відіграли важливу роль у західноєвропейському Відродженні. Проте система османських міллетів через ізоляцію допомагалаправославним грекам зберігати свої традиції впродовж 4 століть, сприяла їх згуртованості на основі релігії, яка відіграла важливу роль у формуванні сучасної грецької ідентичності.