Гельсінк (фін.   швед. ,   - столиця Фінляндії. Розташований на півдні країни, на березі Фінської затокиБалтійського моря; адміністративний, політичний, економічний і освітньо-культурний центр країни. Населення міста - 559 тисяч осіб, разом з передмістями   - 1,3 мільйони осіб.

Символами Гельсінкі вважаються вивірка та клен.

Місто Гельсінкі засноване в 1550 році за наказом шведського короля Густава Вази в гирлі ріки Вантаа. У 1643році його перенесли південніше - на сучасне місце, що було пов'язано тим, що гавань виявилась надто мілкою.

В ході Великої Північної війни, у травні та липні 1713 року, а також 24 серпня 1742 року, в ході російсько-шведської війни 1741-43 років, місто захоплювали війська Російської імперії.

У 1748 році на островах поблизу Гельсінкі шведами було розпочато будівництво фортеці Свеаборг (по-фінськи Суоменлінна), покликаної захистити місто з моря. У результаті почалося зростання міста, з'явилися перші міські кам'яниці. Проте столицею шведської Фінляндії залишалось Турку (Або).

18 лютого 1808 року, в ході нової російсько-шведської війни, місто знову було захоплено російськими військами і остаточно закріпилося за росіянами у1809 році за Фредріксгамнським договором.

У 1812 році, через 3 роки після приєднання Фінляндії до Російської імперії, Гельсінкі було проголошено столицею Великого князівства Фінляндського. Гельсінкі стає значним культурним центром, так 1873 року в місті заснували оперний театр, а 1882 році -Інститут музики.

Починаючи від 1917 року Гельсінкі - столиця незалежної Фінляндії.

По закінченні Другої світової війни місто стрімко розвивається. 1952 року Гельсінкі приймали Літні Олімпійські ігри 1952, у 1971 та 1994 роках - чемпіонати Європи з легкої атлетики, а в 2007 році - конкурс «Євробачення»

У 2000 році місто відсвяткувало своє 450-річчя й було «Культурною столицею Європи», а в 2012-му стане «Світовою столицею дизайну».