Таллінн (ест. Tallinn; нім. Reval) - столиця та головний порт Естонії. Розташований на березі Фінської затоки. Великий пасажирський та вантажопереробний морський порт.

Місто було засноване в землі Рявала в XI столітті; на пагорбі Тоомпеа були зведені перші оборонні споруди - дерев'яні укріплення.

Поселення, що існувало на місці нинішнього Таллінна, вперше згадується в 1154 році, в праці арабського географа Аль-Ідрісі як Quoluwany, який охарактеризував його як «маленьке місто, скоріше схоже на фортецю», відзначивши при цьому велику гавань. У руських літописах фортеця згадується як Коливань.У 1219 захоплений данцями. «Лівонська хроніка» Генріха Латвійського свідчить, що влітку 1219 року велике військо під командуванням самого короля Вальдемара II (Waldemar II) висадилося на берег в землі Рявала і данці «влаштувалися в Лінданісі, який раніше був городищем ряваласців, і зруйнували старе городище, та стали інше, нове будувати».

Ставши данським, місто переживало постійні набіги естів і німецького Ордена мечоносців, який до того часу вже опанував території сучасної Латвії і південної Естонії.

У 1227 Ревель був захоплений мечоносцями. У 1238-1346 роках знову належав Данії. У 1346 Данія продала свою частину Естландії великому магістрові Тевтонського ордена, який незабаром передав її ландмейстеру Тевтонського ордена в Лівонії. У 1347 році місту Ревель були підтверджені його привілеї.

Початок XV - середина XVI сторіччя - золоте століття стародавнього Ревеля: місто входило в Ганзейський союз і грало важливу роль в регіоні Балтійського моря. Економічний підйом тих часів сприяв не тільки ґрунтовному зміцненню меж міста, але також створив всі передумови для активної творчості - створення архітектурних і художніх цінностей. Проте ослаблення Лівонського ордена і економічний занепад під час Лівонської війни привели до втрати містом минулого значення.

У 1561-1710 роках Ревель у складі Швеції. У цей період місто переживав новий підйом, розширилася діяльність талліннських ремісників, з'явилася перша мануфактура. Набув поширення рух реформації. Зросла кількість навчальних закладів, до кінця шведського періоду більшість городян володіли грамотою. З'явилися друкарні. У 1637 році була видана перша книга на естонській мові.

У 1710 році в ході Північної війни місто було завойоване Росією. Вся Естонія зазнала жорстоких втрат від військових дій, голоду і чуми, не став винятком і Ревель, в якому 11 серпня 1710 року почалася епідемія чуми. 18 серпня 1710 року до міста підступили російські війська під командуванням генерала Р.Х.Боура і облягали місто до 30 вересня 1710 року, коли місто було здане. В ході облоги активних бойових дій не велося. До початку 1711 року в місті померло від чуми близько 15 тисяч чоловік. Після закінчення Північної війни Ревель став швидко облаштовуватися, попри те, що головним центром Російської імперії на Балтіці після Санкт-Петербургастала Рига.

У 1783 - 1796 роках Ревель був центром Ревельського намісництва Російської імперії.

До кінця XIX століття тривав бурхливий розвиток ревельської промисловості, зросло значення порту.

У 1918 році в Ревелі була проголошена незалежність Естонії. Проте за умовами Берестейського мирного договору (стаття IV) між Німеччиною і більшовиками, що прийшли в 1917 році до влади в Росії, країна була окупована німцями.

У 1919 році Ревель вперше отримав сучасну естонську назву - Tallinn.

В ході Визвольної війни 1918−1920 років молода Естонська республіка взяла участь в Поході на Петроград білогвардійської Північно-західної армії - всього 20 тисяч багнетів і шабель: 17,5 тисяч росіян і 2,5 тисячі естонців. Після закулісних переговорів з більшовиками з жовтня 1919 (в розпал боїв за Петроград), поразки Північно-західної армії і інтернування її на території Естонії, 2 лютого 1920 року був підписаний Тартуський мирний договір між РРФСР і Естонією - Таллінн став столицею держави, визнаної у цей момент тільки ніким не визнаним урядом Радянської Росії.

З 1925 року офіційною назвою міста стала форма Tallinna. У 1933 році було повернено назву Tallinn.