Рим (італ. Roma, лат. Rōma) - столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо. Населення становить понад 2,76 млн осіб, це найбільша за територією і кількістю жителів комуна країни. Міська агломерація нараховує до 3,7 млн жителів і є другою за величиною в Італії після Мілана. Рим розташований в центральній частині Апеннінського півострова на річціТибр, поблизу узбережжя Тірренського моря.

Рим - одне з найстаріших міст світу, столиця Стародавнього Риму. Тому, Рим часто називають «вічним містом». Також Рим називають «містом на семи пагорбах». Це пов'язано з тим, що спочатку поселення було на пагорбі Палатин, згодом були заселені сусідні пагорби - Капітолій і Квіринал. Дещо пізніше поселення з'явилися на останніх 4 пагорбах Целій, Авентін, Есквілін і Вімінал.

Рим - метрополія старовинного світу (за переказом із 753 до н. е.), починаючи з середини 1-го століття, головний осередок західного християнства, з 1870 - столиця Італії; 3,4 млн мешканців (1970).

В історії становлення стародавнього Рима, як міста можна відзначити кілька епох що відповідають епохам територіального і державного розвитку римської держави. Перша епоха охоплює собою життя міста до укріплення його Сервієвою стіною і відповідає царському періоду історії Риму, друга закінчується будівельною діяльністю Цезаря і відповідає епосі поступового перетворення міста-держави в імперію, а третя охоплює час перших імператорів до Септіміуса Северуса; четверта - час до V ст. н. е. Про чисельність населення Рима в республіканську й імператорську епохи немає точних відомостей. За оцінками, населення Рима за часів Суллив 400 тис., а в II - III ст. н. е. - до 800 тис. чоловік.