Дамаск (араб. دمشق‎) - столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام‎) та МістоЖасмину (араб. مدينة الياسمين‎). Дама́ск розташований на південному сході країни, поблизу ліванського кордону. Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки - 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центромЛеванту. Населення Дамаска становить приблизно 1 711 тисяч осіб (2009), а метрополії - 2 400 тисяч осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.

Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися біля 6300 року до н. е.^[6] Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.

З 1720 по 1570 рік до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру в стародавньому царстві Гіксос. Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, біля 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня. Ця війна закінчилась у 1259 року до н. е. підписанням мирного договору міжХаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска. Прибуття біля 1200 року до н. е. в Сирію людей моряознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння. Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньоїСирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центу на межі переходу відБронзової до Залізної доби.

Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у часВійни Царів.

Також входив до складу Ассірії, Нововавилонського царства, Персії та імперії Олександра Македонського, а після його смерті - еліністичногоцарства Селевкідів.

У 85 р до н. е. Дамаск захопили набатійці, а в 64 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей приєднав його до Римської імперії. Тут містилася штаб-квартира римських легіонів, що воювали з персами. Уродженцем міста в цю епоху (64 рік до н. е.) був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος).

У 395 р. місто увійшло до складу Візантії.

Перші християни з'явилися в Дамаску вже у I ст. н. е., після візиту апостола Павла.

З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.

Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопилиєгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.

1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська турецького султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.

В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.

У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом зСирією Туреччині (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.

Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сиріїв 1941 році.