Ісламабад (урду اسلام آباد) - столиця Пакистану. Зведена у 1960-их роках для перенесення столиці з міста Карачі. Одним із приводів для цього було бажання президента країни Мухаммада Аюб Хана досягнути більш рівномірного розвитку країни. Статус столиці місто отримало у 1966році.

Місто розташоване біля західних схилів Гімалайських гір, відрізняється більш м'яким кліматом у порівнянні з Карачі, середньомісячними температурами від +14,4 °C до +28,9 °C, середньорічна кількість опадів - 1143 mm.

Долина Інду - один із найдавніших осередків цивілізації на Землі. Ісламабад знаходиться на північ від головних культурних центрів, тим не менше, люди населяли околиці нинішньої пакистанської столиці з давніх часів. Тут знаходиться перетин найважливіших торгових шляхів, що зв'язують країни Середньої Азії, Індійського півострова і Тибету.

Настільки вигідне економічне становище досить позитивно позначилося на розвитку міста-суперника Ісламабаду - Равалпінді. До появи на карті нинішньої столиці це місто займало домінуючу позицію в регіоні. Звести нове місто було вирішено в 1959 році. Масштабний проект був розроблений до 1960 року, під керівництвом грецького архітектораКонстантіноса Доксіадіса. План реалізовувався рядом як іноземних, так і пакистанських фахівців.

В повній мірі, головним містом країни Ісламабад став лише в кінці 1960-х років, коли в нове місто з Равалпінді, що грав роль тимчасової столиці були переміщені основні урядові установи. Отримавши статус столиці з моменту народження, Ісламабад швидко розвивається. Високий рівень народжуваності і як наслідок приросту населення поставили перед владою міста ряд проблем. Щоб їх вирішити влада столиці, на даному етапі безуспішно намагається обмежити приплив мігрантів.