Бутан (дзонг-ке འབྲུག་ཡུལ་ ' brug yul ' zhuk yü ' самоназва -Друк Юл, або Друк Ценден, «Країна дракона-громовержця») -королівство в південно-східній Азії.
Бутан розташований між Китаєм (на півночі) і Індією (на заході, сході і півдні).
Хоча за археологічними даними Бутан був населений ще в II тисячолітті до нашої ери, письмових свідоцтв про давні часи майже немає. Історія країни відома переважно епізодами, через те, що в 1827 році згоріла найбільша бібліотека у тодішній столиці Бутану Пунакха. Буддизм проник у Бутан ще у II столітті н. е. Король Тибету Сронцангамбо (627 - 649) за легендами побудував на території Бутану два монастирі (Кійчу-лакханг в Паро іДжамбо-лакханг в Бумтангу), які збереглися досі і є найважливішими місцями паломництва.
Хроніки детально описують кілька візитів легендарного буддійського йогина Падмасамбхави в Бутан в VIII столітті.
Монастир Такцанг-лакханг («гніздо тигриці»), в якому розташовані основні печери медитації Падмасамбхави, знаходиться біля Паро.
Пізніше в Тибеті став правити цар Тибету Ландарма (836 - 842), який заборонив буддизм і жорстоко переслідував буддійських ченців. Рятуючись від переслідувань, багато ченців і вчених знайшли притулок у Бутані.
Бутанський буддизм Друкпа Каг'ю бере початок від лами цангпо Г'яре Єше Дорджі, який заснував на Тибеті монастир у місті Ралунг. Ця школа зміцнилася на околицях Тибету, в Ладакху і в Бутані. Велику роль у розвитку бутанського буддизму зіграв також Пема Лінгпа, який представляв школу Ньїнгма.
Тибетський чернець і художник Шабдрунг Нгаванг Намґ'ял (1594 - 1651) став королем в 1616 році, він зміг об'єднати Бутан, і організував повсюдно будівництво укріплених фортець (дзонгів), які поступаються хіба що палацу Потала в Лхасі. Після смерті Шабдрунга Бутан занурився в громадянську війну, яка майже не переривалася двісті років.
У процесі експансії Бутан зайняв підходи до річки Брахмапутра в Асамі іБенгалії (Дуари або «двері»).
У внутрішньобутанські конфлікти активно втручалися англійці. Відносини Бутану з Англією були складними. Були періоди союзів і конфліктів. В результаті Бутан втратив Дуари і значну територію на півдні (так званий Британський Бутан у штаті Асам у сучасній Індії зі столицею Калімпонг).
Знову об'єднати і зміцнити Бутан зміг король Уг'єн Вангчук, який заснував в 1907 році нову династію (яка править досі). У минулому Уг'єн Вангчук брав участь у спільних з англійцями операціях, а в 1910 році перший король нової династії уклав з Англією мир, визнавши сюзеренні відносинив обмін на повну автономію і невтручання Англії у внутрішні справи Бутану. З цього часу починається період ізоляції Бутану, протягом якого Бутану вдалося уникнути участі в двох світових війнах.
Після оголошення незалежності Індії в 1949 році, Бутан також став незалежним. Однак через ізоляцію Бутан не був представлений в ООН і міжнародних організаціях і помилково розглядався світовою спільнотою як індійський домініон. Пізніше Бутану довелося боротися за вступ до ООН і доводити свою юридичну незалежність.
Третій король нової династії Джігме Дорджі Вангчук, який вступив на трон в 1952 році, почав політику поступової модернізації. Китайське вторгнення в Тибет змусило Бутан укласти пакт з Індією щодо захисту Бутану від китайського вторгнення, і досі безпека Бутану гарантується індійськими військами. Джігме Дорджі ввів торгівлю і активізував грошовий обіг у країні. Тільки в 1971 році Бутан вступив в ООН.
Четвертий король династії Джігме Сінг'є Вангчук вступив на трон в 1972 році і провів ряд реформ. У Бутан стали допускатися в обмеженій кількості зарубіжні журналісти і туристи. Король постарався забезпечити країну інфраструктурою (електрикою, телефонним та радіозв'язком, дорогами), мінімально зачіпаючи екологію. У 1998 році король передав виконавчу владу кабінету міністрів, забезпечивши змінюваність і ротацію вищих чиновників[6]. У 2002 році в Бутані було створено національне телебачення (до цього телебачення було заборонено). Останніми роками Бутан досяг значних успіхів, добробут країни поступово підвищується, удосконалюється і модернізується інфраструктура. Проте Бутан міцно тримається традицій.