Єрева́н (вірм. Երևան), (до 1936Еріва́нь) - столиця Вірменії, одне з найдавніших міст, що збереглися (заснований у 782 р. до н. е.).
Розташований на лівобережній (по річці Аракс) частині Араратської долини.
Етимологія топоніма «Єреван» - ймовірно урартська; згідно з написомклинописом на знайденій 1964 року на території Єревана кам'яній плиті, місто засноване урартським царем Аргішті I в VII столітті до н. е.
Вірменські легенди зводять заснування Єревану до Ною[4], виводячи назву міста з вигуку: «Єреванц!» (Вона з'явилася!), нібито зробленого Ноєм, коли від води оголилася вершина Малого Арарату. Це вважається прикладом т. з. народної етимології.[5].
Роком заснування Єревана вважають рік заснування урартського містаЕребуні - 782 рік до н. е., розташованого на південній околиці сучасного Єревана. Згідно з наскальної клинописної хроніці в Вані, Урартський царАргішті I на п'ятому році свого царювання збудував місто Еребуні. Напис на кам'яній плиті, знайденій в 1950 році на пагорбі Арін-Берду, дозволив ототожнити це городище з Еребуні.
Через сторіччя адміністративний і політичний центр області перемістився до фортеці Тейшебаіні, яка була заснована царем Русимом II на південно-західній околиці сучасного Єревана, а проте Тейшебаіні була розгромлена, мабуть скіфами, у роки падіння Урарту (590-ті до н. е.). Еребуні ж продовжив своє існування і в перську епоху, там, наприклад, знайдено мілетські монети, викарбувані близько 478 рік до н. е. Мабуть, тоді ж увірменській мові його назву почали вимовляти як Еревуні, з переходом [b]> [v]. Існують гіпотези, втім нічим не підкріплені, що Еревуні був центром перської сатрапії Східна Вірменія. У V ст. була побудована найдавніша з єреванським церков - церква апостолів Петра і Павла (Петрос-Погосов; знесена в 1931).[5] Поселення знаходилося в Гаварі (повіті) КотайкАйраратской провінції Великої Вірменії, за 20 кілометрів від її політичної та духовної столиці Вагаршапата (колишній Ечміадзін).[6] Слід зауважити, що частина сучасного Єревану знаходиться також на території стародавнього гавара Арагацотн, оскільки кордоном між гаварами слугувала ріка Раздан