Узбекистан (узб. Ўзбекистон, O'zbekiston) або Респу́бліка Узбекиста́н (узб.Ўзбекистон Республикаси, O'zbekiston Respublikasi) - держава в Центральній Азії. Межує з Казахстаном на півночі і північному сході, з Туркменістаномна південному заході, Афганістаном на півдні, Таджикистаном на південному сході і Киргизстаном на північному сході. Узбекистан не має виходу до моря. Разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави.

Територія Узбекистану була населена до X століття переважно іранськими племенами, про що свідчать археологічні знахідки інструментів праці і пам'ятників в Фергані, Ташкенті, Хорезмі, Самаркандіта Бухарі. Першими країнами, які з'явилися на території сучасного Узбекистану, були Согдіана та Хорезм. Александр Македонськийзавоював Согдіану і Бактрію в 327 р. до н. е., одружився з Роксаною, донькою місцевого правителя Бактрії (нині Афганістан). Опір загарбникам був запеклим, змушуючи армію Олександра затриматися в області. У XIV столітті в Середній Азії володарював Амір Темур, відомий на Заході якТамерлан (1336-1405). У своїх військових походах Амір Темур досяг значних успіхів. Він завдав поразки військам османського султанаБаязида I, таким чином допоміг Європі врятуватися від османської навали. Тамерлан був причиною падіння Монгольської імперії. Амір Темур побудував столицю імперії в Самарканді. Сьогодні він розглядається як один з найвизначніших героїв Узбекистану. З XIX століття Російська імперія почала розширюватися в Центральній Азії. До початку XX століття, Центральна Азія опинилася в руках Росії і, незважаючи на деякий опір більшовикам, на початку становлення радянської влади, Узбекистан та інші країни Центральної Азії стали частиною Радянського Союзу. Декларація про незалежність Узбекистану прийнята 31 серпня1991 року. День незалежності відзначається 1 вересня. Конституція Узбекистану була прийнята 8 грудня 1992 року.