Амман (Аман) (араб. عمان ʿAmmān) - місто, столиця головний промисловий центр Гашимітського Королівства Йорданія.

Люди заснували тут поселення у Неоліті, приблизно 6500 року до РХ - археологічна пам'ятка Айн Газал, у східній частині сучасного міста. У 13 сторіччі до Р.Х., в часи Ізраїльського царства царя Давида Амман називався Рабат Амон, столиця амонитів (єврейською רַבַּת עַמּוֹן), народу, що походив від біблійного Амона. Амонитське царство захопила Асирія, потім Вавилонія, потім Персія, і потім Александр Македонський. Птолемей ІІ Філаделфус, еллінізований єгипетський цар, перейменував його уФіладельфія. Далі місто стало частиною Набатейського царства до 106року після РХ коли Філаделфія стала частиною римського повітуДесятимістя, що існував в часи Ісуса Христа.

В 324 після РХ, коли християнство стало офіційною релігією Римської імперії Філадельфія стала єпископським містом. Єпископський храм залишився в міській Цитаделі.

Філадельфія отримала сучасну назву Амман у Хасанітський період і досягла розквіту в часи Халіфату Омейядів, оскільки розташована неподалік від його столиці Дамаск, і в часи Халіфату Аббасидів, столиця якого була у Багдаді.

Місто було зруйновано декількома землетрусами і залишалося невеликим селом до переселення з Черкесії у 1887 горян Кавказу, які тікали від Кавказької війни. Отоманський султан побудував залізницю уХіджаз (Хіджазька залізниця), що поєднала Дамаск і Медіну - місце мусульманського хаджу.

В 1921, Абдула І Йорданський обрав Амман столицею Емірату Трансйорданія. Тут не було державних будівель, тому його правління почалося з залізничної станції, з його кабінету, який розміщувався у вагоні. Амман зріс швидко з прибуттям біженців з Палестини у 1948 році.