Са́на, також Санаа (араб. صنعاء‎) - столиця Ємену. Місто Санаа виделено в окрему мухафазу - Столичну мухафазу.

Перша згадка про Сану відноситься до 1 століття, проте вважається що на цьому місці знаходилося поселення ще раніше. В 10-му столітті Мухаммад аль-Хасан аль-Хамадані пише, що засновником міста є сабійський цар Ша'р Автар, і саме він побудував знаменитий палац Гумдан. Цар Ша'р Автар жив у другій половині II століття.

Легенда говорить, що місто заснував Сим, син біблійного Ноя (Madinat Sem- місто Сима), а стара назва міста Азал виводиться від Узал - імені сина Сима.

Сана відома була як столиця держави Хім'яритів (з 520), і в VI столітті за володіння Саною боролися армії Персії та Абіссінії. В період п'ятидесятилітнього панування Абіссінії в Сані при підтримцівізантійського царя Юстиніана I був побудований великий кафедральний собор, який прославився як найбільший собор на південь відСередземного моря.

В 628 жителі Ємену прийняли іслам, і особисто пророк Магомет вітав збудування в Сані першої мечеті. В XII столітті в Сані укріпилася династіяАйюбідів. В місті закріпилася влада шиїтських імамів, поєднуючих світську і духовну владу. В 1517 після втручання єгипетського паші Сана набула статусу автономного султанату і влада імамів була обмежена.

В середині 1850-х родонаслідувальні імами були замінені зміннимишейхами.

Першим відомим європейцем, що відвідав місто, був Карстен Нібур в XVIII столітті. Експедиція була організована за дорученням данського короляФрідріха V. З 1872 по 1890 Сана підпала під управління Османської імперії. Турки почали програму модернізації міста.